субота, жовтня 13

Клуб стародавньої української вишивки "Спадщина".


Українська вишиванка підкорює світ. Традиції вишивання існують в Україні здавна і
черпають натхнення у самій природі. Цікавість до української стародавньої вишивки зростає останнім часом не тільки в Україні, але й у всьому світі. Багато хто хоче навчитися стародавнім технікам.
На щастя є ще майстрині в Україні, які володіють стародавньою технікою вишивання. Серед них запоріжанка Моткова Світлана Василівна. Вона наша читачка і часто приходить до бібліотеки, щоб погортати журнали з рукоділля. З її ініціативи ми організували Клуб стародавньої української вишивки «Спадщина» при нашій бібліотеці.
Сьогодні відбулося перше засідання клубу і навчання.
Виявляється ми багато чого не знали про українську вишивку. По-перше вишивка хрестом немає ніякого відношення до української стародавньої вишивки і поширилася на нашій території тільки у середині 19 століття. Розповсюдилася вона по сій території Росії, Білорусії і України завдяки мильному виробництву російського виробника, за походженням француза Генріха Брокара. Щоб мило, яке виробляє його фабрика продавалося краще в  нього вкладали прості схеми вишивки у червоно-чорній кольоровій гамі. Такий рекламний хід придумала його винахідлива дружина Шарлотта.

Справжня ж українська народна стародавня вишивка несе
свої традиції ще від Трипільської. Вона завжди мала не тільки мистецько-прикладне значення, але й була сильним оберегом. Вишивання було таємничим магічним обрядом, вишивка наповнена багатозначними символами. Все мало значення, навіть кольори ниток. Наш народ ставився до вишиванки, як до святині. Її передавали від покоління до покоління як реліквію.
Тепер наші читачі мають змогу ознайомитися з давніми українськими традиціями вишивання, ставши членами клубу «Спадщина». На наступних засіданнях ми дізнаємося, що таке «солов’їне вічко», «свиняча доріжка» та «курячій брід».


Немає коментарів:

Опублікувати коментар