четвер, серпня 23

Україна: символи державності.

Сьогодні ми відзначаємо День Державного прапора.
Це свято нове (його заснували лише у 2004 році), але історія українського прапору сягає сивої давнини. За легендою синій і жовтий кольори для прапора, як дуже многозначні символи прийшли до нас з трипільської культури.
Вперше поєдналися два кольори: жовтий і блакитний на гербі Львова - жовтий лев на блакитному тлі. Ця подія пов'язується з заснуванням   цього міста у 1256 році. 
Поєднання цих кольорів знаходять і у козацьку добу. Часто у козаків були сині прапори прикрашені золотим орнаментом.
Жовто-блакитний прапор вперше з'явився офіційно над Львівською ратушею у 1848 році.
Офіційне визнання синьо-жовтого як державного прапора Української Народної Республіки сталося 22 березня 1918 року. Саме тоді жовто-блакитний прапор перетворився на синьо-жовтий. 
З приводу того яким же повинен бути прапор України: жовто-блакитним або блакитно-жовтим точаться дискусії досі.
Якщо звернутися до давнього, ще язичницького або навіть трипільського значення цих кольорів, то ми побачимо, що жовтий колір означав активний, сонячний початок та божественну енергію життя, а синій - спокій, все земне і матеріальне.
Відповідь стає очевидною, адже дух повинен бути на матерією. Чи не так?

четвер, серпня 2

Ними пишається рідний край!

10 січня 2019 року Запорізька область буде святкувати ювілей - 80 років з дня утворення. Наша бібліотека разом з іншими орагнізацями нашого міста проведе низку заходів до цієї дати.
Перший захід, який відбувся на літньому майданчику на проспекті Маяковського, було присвячено видатним діячам нашого міста. Ми підготували Біографічний огляд "Ними пишається рідний край!


В історії нашого міста є і видатні події, і славетні імена. Познайомтеся з найяскравішими із них. 
Найбільш оповитим легендами і тайною можна назвати ім'я Дмитра "Байди" Івановича Вишневецького. Саме його вважають засновником першої фортеці на острові Хортиця, яка стала прототипом Запорозької Січі. Вишневецького було обрано козаками гетманом першого Запорозького війська. Яскравим було життя Байди Вишневецького і трагічною доля. Український магнат на Волині, князь гербу Корибут з династії Гедиміновичів,  козацький ватажок, гетьман, урядник Королівства Польського (староста канівський і черкаський), власник маєтків у містечку Вишнівець Крем'янецького повіту своє життя присвятив військовій діяльності і приклав багато сил для обороні України від татарської агресії. Ради цього він навіть віддав своє життя. Завдяки зраді польських  бояр Вишневецький потрапив у полон до османів і був жорстоко страчений у Стамбулі. Очевидці його смерті оповідали, що нібито султан наказав підвісити Байду на гачку за ребро і примущував його зректися хрестиянської віри і перейти у мусульманську та пропонував одружитися зі своєю донькою, але навіть під час лютих катувань Вишневецький не зрікався віри і Батьківщини і продовжував кепкувати над турками. Вражені такою силою духу турецьки воякі після страти гетьмана вирізали його серце і з'їли, вважаючи, що так вони отримають його силу духу і міць.
Можливо це лише легенда і образ Байди - то зібраний образ запорозького козака, захисника України. Погляди істориків не однозначні, але ім'я Байди Вишневецького закарбовано тепер у скрижалях історії. Про нього складено пісню "Дума про козака Байду", на його честь названо острів, якій знаходиться у руслі старого Дніпра.