четвер, травня 21

Вишиванка як унікальний код твого краю

   Сьогодні, 21 травня, в Україні відзначають День вишиванки. Дата проведення — щороку в третій четвер травня. 

   Українська вишиванка — самовираження українського народу, вона є відображенням цінностей, традицій, культури та історії. А крім того, вишиванка зараз — модний у всьому світі тренд. 


   У давнину українці виражали себе завдяки вишитим на чоловічій або жіночій сорочці візерункам. Носили повсякденні та святкові сорочки. Вишиванки з новою хвилею ожили серед українців. У кожному регіоні країни жила певна етнічна група, яка мала притаманні своїй місцевості візерунки та традиції.



   Історія вишивки на території сучасної Україні бере початок ще до нашої ери. Про неї згадував Геродот та чимало мандрівників. Люди протягом століть створювали та удосконалювали різні техніки вишиття. Кожен орнамент на сорочці був не просто так, а мав особливе місце, значення та магію, оскільки українці вірили, що той чи інший візерунок несе певну захисну силу від біди та нечистої сили. За вишиванкою можна було визначити статус та походження власника.

Що символізує колір вишиванки: 

· Червоний колір – символізує любов до людини, життя, енергію сонця, радість.
· Білий колір – символ невинності і оберіг від нещастя та лихого ока.
· Чорний колір – багатство і достаток.
· Золотий або жовтий – символ меду і пшениці, добробуту, достатку, багатства і радості.
· Зелений – жіночий колір.
· Синій колір – символ неба і води, звільнення від недуг і душевного спокою.


                   
Топ-10 цікавих фактів про вишиванку 

  1. Перші вишивки мали здебільшого релігійний зміст і оберігали своїх власників від зла. Існували особливі вишиванки для релігійних ритуалів та святкових подій. Наприклад, дітям при народженні дарували вишиту сорочу, як оберіг від злих духів. 
  2. Давньогрецький історик Геродот стверджував, що вишивка прикрашала одяг скіфів, які довгий час мешкали на території сучасної України. Археологи навіть знайшли на Черкащині зображення чоловіків в українських національних костюмах, датовані VI ст. н.е. 
  3. Вишиванку завжди майстрували жінки, тому вона символізувала добро, любов і вірність. Одна з традицій зобов'язувала дівчат вишивати своїм нареченим сорочку до весілля. 
  4. Існує легенда, що чумаки довіряли прання своєї сорочки тільки одній єдиній дівчині. Так хлопець підтверджував вірність своїй коханій і нікого не допускав до такого сакрального ритуалу. 
  5. Першим новатором, який поєднав вишиванку зі світським піджаком, був Іван Франко. Навіть на 20-гривневій купюрі письменник зображений у своєму улюбленому стилі. 
  6. Першим ведучим, який з’явився під час прямого ефіру в вишиванці, став Андрій Шевченко. В такому вигляді він відкрив телемарафон "Ніч виборів" на "5 каналі". Згодом цю тенденцію підтримали й інші журналісти та телеведучі. 
  7. Дуже багато орнаментів сягають своїм корінням ще до язичницьких часів. Наприклад, знаки сонця, вітру чи громовиці. 
  8. Однією з найгарніших вишиванок вважають Борщівську. Її особливість полягає в тому, що вона рясно розшита чорними нитками. Навіть у Борщівському храмі знаходиться унікальна ікона, на якій зображена Марія, вдягнута саме в таку вишиванку. 
  9. Орнаменти вишиванки нині красуються не лише на сорочках, але й на автомобілях, татуюваннях чи на одязі домашніх улюбленців. Українська вишиванка заполонила майже весь світ. 
  10. Кожен регіон України має свою особливу вишивку, яка відрізняється від інших технікою та орнаментом.


День вишиванки

     Сьогодні, 21 травня, в Україні відзначають День вишиванки. Дата проведення — щороку в третій четвер травня. Тож не забудьте одягнути сорочку на навчання чи на роботу. Свято покликане популяризувати українську культуру і традиції. Вишита сорочка вважається одним з найбільш старовинних українських атрибутів. 

     Вперше День вишиванки запропонувала відзначати одна студентка Чернівецього університету, надихнувшись прикладом свого друга, який постійно носив вишиту сорочку в повсякденному вбранні. У 2006 році вперше відбулось це скромне свято — частина студентів університету та його викладачів підтримали ініціативу і прийшли на навчання у своїх вишиванках. Тепер же — їм ми завдячуємо появі такого яскравого свята, масштаби якого щорічно зростають. 

    Історія вишивки на теренах України має не одну тисячу років. Особливого ж значення набула в останні кілька століть. Переважно, вишивали дівчата. До весілля готували спеціальну скриню, у якій роками збирали посаг. Найбідніша дівчина мала 30-40 сорочок, середнього достатку 50-70 сорочок, а багата – 100 і більше.
      За повір’ям, сорочку для немовляти мала вишити мати або бабуся. Під час тонкої роботи майстрині співали пісень і молилися. Вірили, що так сорочка стає оберегом. Сорочки для жінок пряли тільки з конопель або льону. Вважалося, що ці рослини захищають майбутню матір і її ще не народжене дитя. 

     У вишивці сакральне значення має все — від ниток, походження тканини до орнаменту, кількості стібків і кольору. Найдавнішою є вишивка білим по білому. Але рукоділлю передувала довга процедура. Нитки вибілювали 3 роки.
     Вишиванка вважається оберегом від усього лихого, що може статися в людському житті. Вона є символом краси та міцного здоров’я, а також щасливої долі. В Україні вишиванка теж символізує і родинну пам’ять, вірність та любов у сім’ї. Експерти вважають, що український народ намагається закодувати щастя, долю, життя та волю в орнаменті вишиванок.



четвер, квітня 23

23 КВІТНЯ 2020 - 100 РОКІВ З ДНЯ НАРОДЖЕННЯ ГРИГОРІЯ ТЮТЮННИКА

(23.04.1920 - 29.08.1961)

    Григорій Михайлович Тютюнник – видатний український письменник, прозаїк, поет. Народився 23 квітня 1920 року в селі Шилівка Зіньківського району, на Полтавщині. 
   З 1938 року – студент Харківського університету, навчання в якому перервала війна. Добровольцем пішов на фронт, двічі його тяжко поранено, двічі тікав з полону, брав участь у діях партизанських загонів – на території Кіровоградщини та Чехословаччини. У 1946 році закінчив Харківський університет і працював за призначенням учителем української мови та літератури у Львівському технікумі культосвіти, а згодом – у школі в селі Кам’янка-Бузька на Львівщині.
   З осколком під серцем він невтомно працював у післявоєнний час, з 1956 року був співробітником журналу «Жовтень». Власне, у Львові письменник залишився назавжди.

   Вершиною творчості Григорія Тютюнника став роман «Вир». У цьому творі він хотів показати українське село напередодні війни – у першій книзі, у другій – під час війни, у третій – післявоєнне життя. Перша книга роману була опублікована в журналі «Жовтень» у 1959 році. Незабаром була написана друга книга. Коли рукопис був уже у видавництві, письменник раптом просить не друкувати її – він підготував інший варіант. Г. Тютюнник наполегливо переробляв книгу й радів, що виходило краще. Але не встиг надіслати дороблений рукопис редактору – перешкодила смерть. Друга книга роману побачила світ у 1962 році, а у 1963 роман був відзначений Шевченківською премією.
   У 1983 році український режисер Станіслав Клименко зняв за романом письменника художній фільм «Вир».

                                       


   За життя письменника не настигла слава. Він її зовсім не прагнув. Хотів, щоб читали, щоб розуміли. А тому писав просто і жив просто, як ті селяни, що стали героями його роману «Вир». Саме за цей роман Грирогій Михайлович отримав найвищу в Україні творчу відзнаку за вагомий внесок у розвиток культури та мистецтва і став Лауреатом Національної премії України імені Тараса Шевченка в 1963 році посмертно. 
   В його доробках була також і перекладацька робота. Переклав українською мовою «Калину красную» В. Шукшина, яку було видано в Києві 1978 та 1986 роках. Якби Тютюнник не став письменником, він обов’язково відбувся б як мовознавець, бо з приводу лише одного слова Григорій Михайлович міг провести цілу наукову лекцію, дуже любив мову полтавського краю і рідну природу.

   «Він мав талант людяності, і вроджений, і вистражданий. Справжній талант не дається без болю і муки, як і саме життя. А ще життя не дається без любові… Мало – бачити, мало – розуміти. Треба любить… Бо любов, то найвищий дар, який коли небудь може отримати людина…» писав про Григорія Тютюнника його молодший брат, відомий письменник Григір Тютюнник.

середа, квітня 8

8 КВІТНЯ — МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ ЦИГАН 


         Відзначається щорічно циганами 8 квітня по всьому світу. Його затвердили в 1971 році на першому Всесвітньому циганському конгресі, який пройшов в Лондоні і зібрав представників з 30 країн. На конгресі також було створено Міжнародний союз циган (International Romani Union, IRU) і прийняті національні символи: прапор і гімн, що дозволило циганам світу визнати себе єдиною вільною нацією. 
         Циганські мотиви мали вплив на музику й літературу, зокрема, в Україні є вони в творчості Степана Руданського, Михайла Старицького, Івана Франка, Олеся Гончара та ін.



вівторок, серпня 13

Міжнародний День Молоді

                     Міжнародний День Молоді    

    Відбулося... 10 серпня "Біля водограю" відсвяткували Міжнародний День Молоді. Співали, читали вірші, обіймалися, дарували солодкі подарунки з побажаннями. Було чудово. Вирішили зустрітися 17 серпня на вечірці біля багаття на Молодіжному пляжі. Чому б не продовжити приємне знайомство?

Любов на всі часи ... "88" Роберта Рождественського читає Наталія Ольховська

Міс ЗНУ 2019 Ліза Педак не тільки красива, але і талановита

Хлопець з гітарою, учасник всеукраїнського конкурсу "Голос країни", 
Олександр Мінаєв, розбив жіночі серця

Даруємо радість і гарний настрій!

вівторок, травня 28

День слав'янської писемності і культури.

День слав'янської писемності і культури відзначають 24 травня. 

До цієї дати наша бібліотека організувала і провела спільно із Спілкою ветеранів Вознесенівського району Літуратурно-музичне вітання у Запорізькому геріатричному пансіонаті.


В програмі заходу пролунали чудові пісні, гуморески запорізьких і українських авторів. Також мешканці пансіонату, які переважно хворі і самотні люди, змогли насолодится театралізованою виставою у виконанні нашого бібліотекаря і членів спілки ветеранів.
Цим людям, що мешкають у пансіонаті, потрібні увага і піклування. Сподіваємося, що ми також віддали їм частку свого тепла.

субота, травня 25

Китай - Піднебесна імперія.

У 2019 році в Україні проходить рік Китаю.
Китайська Народна Республіка - країна дуже цікава, з давньою історією, культурою, своєрідними традиціями. Вона дуже швидко розвивається і входить до найпотужніших економік світу.
Ми вришіли познайомити вас з цією країною і пропонуємо вам нашу книжкову виставку - "Китай - Піднебесна імперія".
                                                                                                                                     Короткі відомості: 


Китайська Народна Республіка (КНР)  
- густонаселена країна в Східній Азії з різноманітними ландшафтами і рельєфом. Тут можна знайти луки, пустелі, гори, озера, річки і узбережжя протяжністю понад 14 тис. км.

Населення: 1,386 млрд. 2017 г.)
Столиця: Пекін
Великі міста:
Форма правління: однопартійна парламентська республіка
Територія: 3-тя в світі (9598 962 км²)
Голова Державної ради: Лі Кецян
Офіційна мова: китайська
Назви жителів: китаєць, китаянка, китайці
Валюта: китайський юань